ПОЛІССЯ
 
ПРО ПОЛІССЯ
 
ПОЛІССЯ ЗАПОВІДНЕ
 
ЧУДЕСА ПОЛІССЯ
 
ТАЄМНИЦІ ПОЛІССЯ
 
РЕКОМЕНДУЄМО


ДРУЖНІ САЙТИ


Код кнопки нашого сайту:

 
 
  Зазвичай в родині вовків 5-6 щенят. Траплялись випадки, коли їх народжувалося 10-13 і навіть 17. Але такі випадки рідкісні і половина виводку в багаточисельних родинах не виживає. Вовченята народжуються сліпими і безпорадними. Очі у них відкриваються на 9-12 день. Наприкінці другого тижня малеча починає реагувати на звуки, а через три тижні вперше виходить з гнізда. В цей же час вони починають куштувати м'ясо.

В перші дні вовчиця постійно знаходиться із щенятами. Її годує вовк. Він у шлунку приносить іжу і відригує її самці. Поступово вовчиця залишає щенят самих, часто надовго відлучаючись в пошуках корму. Відсутня самка може бути від 6 годин до трьох діб. Тривалість відсутності самки сильно залежить від достатку їжі в околицях лігва. Зазвичай, коли самка полишає лігво, вовченята лишаються самі і збираються докупи щоб зігрітись. Вовк рідко відвідує лігво. Але якщо вовченята підповзають до батька, він не відганяє їх, зігріваючи теплом свого тіла.

Члени зграї, які не приймають участі в розмноженні, навесні і влітку не полишають родинної території, залишаються, не утворюючи великих скупчень. Основну перевагу зграйного способу життя вовків зоологи пов'язують з полюванням на крупних копитних тварин. Розмір родинної території сильно залежить від ландшафту і коливається в дуже широких межах. В лісовій зоні родинні ділянки вовків мають площу менше 200 км2.
Вовки мітять свою територію сечою, фекаліями або ж залишаючи подряпини на стежках, повалених деревах, окремо стоячих пнях. Послід вовків, підсихаючи, набуває білого кольору й на відкритому місці помітний з далекої відстані.

Більшість зоологів вважають, що вовки моногамні. В родині є один самець, який протягом багатьох років утворює супружню пару з однією й тою ж самкою. Але важко ствержувати, що це саме так, тому що в зграї часто присутні декілька статевозрілих самців і самок. В такій зграї можливі або віддання переваги шлюбним партнерам, або примусова моногамія, зумовлена внутрішньостатевою агресією, що перешкоджує участі в розмноженні потенційних суперників. Останнє більш вірогідно, адже в зграї існують ієрархічні взаємовідносини. В складній родині вовків дві лінії домінування: окремо самців і самок, коли одні самці домінують над іншими самцями та одні самки домінують над іншими самками. Дорослі тварини не нападають на щенят, які таким чином, виявляються поза ієрархією.
Спостерігати окремі деталі внутрішнього життя зграї в природних умовах дуже важко, практично неможливо. Тому ту невелику кількість інформації, що відома про складну ієрархію в родині вовків, отримано завдяки спостереженням за тваринами, яких утримували в неволі.
Зграя вовків складається з а-самця, а-самки, b-самця, низькорангових вовків різної статі та вовченят, які знаходяться поза ієрархією. В час шлюбного періоду і перед ним а-самка дуже агресивно ставиться до усіх статевозрілих самок. Вона хоч і віддає перевагу а-самцю, але може спаровуватися і з іншими статевозрілими самцями, у тому числі і низькоранговими. Але найбільшу кількість контактів вона підтримує все-таки з а-самцем. Після гону її агресивність різко знижується, і вона дружньо поводить себе по відношенню до усіх членів зграї, що сприяє становленню гарного, для вирощування щенят, клімату в родині. А-самець є справжнім лідером зграї - він дружньо ставиться до усіх її членів, але виключно агресивно зустрічає чужаків. Навколо нього згуртована майже вся активність зграї, йому ж належить лідерство в маркувальній поведінці. B-самець - найбільш вірогідний приємник а-самця. Зазвичай це син або брат а-самця або а-самки, або обох відразу. Таким чином, він тісно пов'язаний родинними узами і з вовченятами, адже є їх дядьком або старшим братом. В-самець демонструє високу агресивність до низькорангових членів, але інколи вона адресована і вищеранговим. В-самець, демонструючи агресію до а-самця, періодично перевіряє статус останнього, адже є його приємником в ієрархії і постійно готовий зайняти його місце.
Роль низькорангових самців визначається насамперед перевагами, які отримує зграя від колективного полювання на крупних копитних, що можуть переважати за розмірами самих хижаків. Шанси низькорангових самців залишити потомство дуже обмежені. Вони вимушені довгий час чекати своєї черги в ієрархічній цілі лідерства. Разом з тим такі тварини є найбільш вірогідними претендентами на лідерство за умови виходу в нову зграю. На відміну від а-самця, вони терпимо відносяться до чужинців, легко вступаючи в контакти з ними. Становище низькорангових самок подібне до становища низькорангових самців, але вони більш залежні, менше схильні лишати зграю і відчувають на собі сильний прес з боку а-самки. Лише влітку вони можуть дещо пом'якшити її тиск, допомагаючи вирощувати щенят. Вовченята демонструють підлегле становище до усіх членів зграї.
Агресивність відіграє помітну роль у підтримуванні структури зграї, в ієрархічних відносинах між її членами, тривалому, практично перманентному її існуванні. Але не менше, а можливо навіть більше значення мають позитивні внутрішньозграйні тенденції у поведінці вовка. Завдяки взаємній терпимості можливе об'єднання зграї під час групових полювань, які супроводжуються тонкою координацією дій її членів.

Дуже цікавою особливістю життя вовків є виття - найбільш виразний звуковий сигнал, що є широко відомим і одночасно дуже загадковим. Найбільш загальна функція виття - підтримувати в зграї мотивацію консолідації, прагнення до об'єднання. У описах поведінки, що супроводжує спонтанне групове виття, коли тварини починають вити, здавалося б, без помітної причини, усі, хто спостерігав вовків, одностайно підкреслюють дружній характер взаємодії між тваринами безпосередньо до і під час цієї акустичної демонстрації. В природних умовах вовки виють зазвичай в пізні вечірні години, рідше вночі і вранці.

Сергій Жила, Роман Маленков

За матеріалами ukrainainkognita.org.ua

 
НА ЗАМІТКУ
 
СТАТИСТИКА
 
 
   
 
         |       ПОЛІССЯ       |